Сенсорний розвиток грає величезну роль в психологічному та соціальному становленні особистості. Щк Л.С. Вигоцький звернув увагу на те, що в основі формування та розвитку вищих психічних функцій лежить складний процес інтеграції зовнішнього світу до внутрішнього.
Сенсорна інтеграція – це здатність синтезувати, систематизувати та опрацювати сенсорну інформацію, отриману від свого тіла та оточуючого середовища. Без сенсорної інтеграції уявлення про зовнішній світ стає фрагментарним та неповним, а отже, лякаючим.
Дитина може по різному сприймати сенсорні стимули. При дії одного стимулу відбувається “впізнавання” (наприклад дотик), потім “співставлення” (“до мене хтось доторкнувся”), далі “інтерпретація” (“я відчуваю дотик жіночої руки”), відповідна реакція (дитина повертається).
Ці процеси дозволяють сформувати “сенсорний поріг”. Він може бути підвищеним – тоді відповідні реакції на стимули формуються слабко – “гіпочутливість” (при дотику дитина може не обернутися), та зниженим – тоді відповідь на подразник буде надмірною – “гіперчутливість” (при дотику дитина різко відсякнеться).
Сенсорна інтеграція створює усвідомлену та ціленаправлену відповідь на сенсорний досвід.