Сучасний світ спрямований на досягнення успіху. Грамотна комунікація та ораторське мистецтво – гарантія успіху. Тому у центрі уваги батьків, навіть нормотипових дітей – звуковимова.
Отже, що таке дислалія – це порушення звуковимови при збереженому слуху та збереженій іннервації артикуляційного апарату. При цьому порушенні характерні порушення деяких груп звуків.
Форми дислалії
- Функціональна — порушення звуковимови при відсутності відхилень у артикуляційному апараті та функціонуванні центральної нервової системи, слуховому і периферичному артикуляційному апараті.
- Органічна (механічна) — зумовлена спадковими, вродженими або набутими анатомічними дефектами периферичного артикуляційного апарату.
- Мономорфна (проста) — страждає один звук або кілька звуків з однієї групи (С-З-Ц або Ш-Ж-Ч).
- Поліморфна (складна) — страждає кілька звуків з різних груп (С-Р-К-Ш).
- Фізіологічна (вікова) — порушення звуковимови до 5 років, зумовлені недостатнім розвитком органів артикуляції. Після 5 років проходить сама. Ця єдина форма дислалії, яка присутня у всіх людей, на певному етапі розвитку.
Здебільшого причиною дислалією – неправильна будова або робота артикуляційного апарату та недообстежені дефекти слуху.
Для корекції дислалії допоможе логопедія. Робота спрямована на корекцію звуковимови дитини. Знадобиться добре пропрацювати артикуляцію за допомогою спеціальних гімнастик. Фізіологічна дислалія це привід розібратися в причинах порушення звуковимови. Саме логопед зможе зробити правильну діагностику та компенсувати розвиток дитини.
Чи пов’язані дислалія та ЗНМ (затримка мовного розвитку)? Скажімо, дуже рідко. Здебільшого це нормотипові діти з вадами мовлення. Губи та язик у них працюють нормально, тому порушення несе функціональний, а не клінічний характер.
Дизартрія: особливості, профілактика, корекція
Дана стаття присвячена складному та суперечливому порушенню, яке потребує ретельної діагностики. Для глибшого розуміння розберемося в термінології.
ДИЗАРТРІЯ – порушення звукової і просодичної сторони мовлення обумовлене недостатньою іннервацією м’язів мовленнєвого апарату.
Як проявляється дизартрія в логопедичній практиці:
- Порушено декілька груп звуків (бокове, міжзубне);
- Мовлення змазане – «каша в роті»;
- Дитина не може роботи елементарні артикуляційні вправи;
- Постановка звуків затягується на місяці і не завжди результативна;
- Звуки не автоматизуються;
- Назалізація мовлення;
- Паралельно спостерігаємо порушення багатьох функцій вербальних і невербальних.
Мова тісно пов’язана з розвитком моторики та харчуванням головного мозку. На початку роботи потрібно виявити симптоми, поставити логопедичний діагноз та вчасно розпочати лікування та корекцію. Кілька місяців занять дозволять значно покращити вимову. Якщо дизартрія мови є наслідком черепно-мозкової травми, то лікування має бути комплексним – реабілітація та медикаменти. Хороший результат дають заняття, де вдається відпрацювати правильну вимову, дихання та голос.
За останніми даними існує думка, дизартрія без ДЦП не існує. Якщо у дитини спостерігається ДЦП, то дизартрія діагностується в ранньому віці, а якщо ДЦП не виявлено, то дизартрія діагностується після 3,5 років.
Дизартрія буває різних форм:
- бульбарна (ураження черепно-мозкових нервів – декількох пар, в основному в продовгуватому мозку) псевдобульбарна (ураження пірамідних шляхів);
- спастична;
- паретична форми;
- підкіркова (екстрапірамідна – ураження базальних ядер);
- мозочкова (ураження ядер та рухових провідників мозку);
- кіркова (ураження вторинних рухових зон домінантрої півкулі, премоторної зони), яка завжди поєднується з псевдобульбаною;
- стерта форма (легка форма дизартрії).
Найчастіше зустрічається стерта форма, для неї характерно розлад фонетичної та просодичної сторони мовлення та негрубі порушення іннервації артикуляційного апарату. Для таких дітей показаний Логопед та Логопедичний масаж та паралельно покращення мозкових функцій неврологом.
Треба пам’ятати!
Дизартрія – це на все життя, тому профілактичні вправи мають бути в житті людини повсякчас та підтримка невролога.